Unlik | Дата: Субота, 19.07.2008, 20:52 | Повідомлення # 1 |
Рядовий
Група: Пользователи
Повідомлень: 4
Статус: Offline
| В житніх кулях і колючках, Де повисли рогожі в ряд, Привела на світанні сучка Аж семеро цуценят. Цілий день їх, не знаючи втоми, Прилизувала язиком, Парувала мерзла солома Під теплим її животом. А ввечері, коли кури Усілися на дрючок, Вийшов господар хмурий, Цуценят поклав у мішок. Кучугурами копотіла, Поспішала за ним вона. І так довго, довго тремтіла В ополонці вода нічна. А коли, облизавши боки, Ледве чвалала назад, Здався їй молодик високий Одним з її цуценят. І тоді дзвінко завила На той тонкий молодик, Поки він за могилу У сніжних полях не зник. І глухо, як від подачки, Коли кинуть їй камінь на сміх, Покотилися очі собачі Золотими зорями в сніг.
|
|
| |
|