Догляд за собакою
Цуценя, окрім радості, внесе в Ваше життя багато клопоту та проблем: найперше Вам доведеться змиритись з калюжками на паркеті як мінімум до 4-місячного віку. Друге – яка б не була погана погода, які б втомлені Ви не прийшли після робочого дня, які б не були цікаві телесеріали чи футбольні матчі, щодня по кілька разів доведеться вигулювати собаку, турбуватись про нього, а у разі хвороби – можливо і не досипати ночі. З‘являться у Вас проблеми і з проведенням відпустки – доведеться просити когось із друзів про догляд за собакою. Крім того, доведеться постійно виділяти частину сімейного бюджету на годування пса. За підрахунками, вартість утримання собаки великої породи, яка може виступати на виставках, дорівнює сумі, за яку можна купити хорошу нову машину.

Всі собаки, незалежно від того, чи це дорога виставкова високопородна, чи звичайнісінька дворова тварина, надзвичайно віддані – їх життя зосереджується лише на господареві та його сім’ї. А розлука з господарем стає для тварин справжньою трагедією. Тому тим, хто піддається миттєвій спокусі, або ж вирішив, що собака буде прекрасним доповненням до інтер’єру його квартири, можна порадити купити для такої “любові” іграшкову собачку – її завжди можна викинути, коли вона набридне.

Коли ж Ви зважите всі „за” і „проти” і вирішите не відступати від мети –можете вибирати Вашу майбутню собаку – вірного друга, який віддасть Вам всю свою ласку і любов, і навіть все своє життя.

Вибір цуценяти
Порода

Вибір породи справа індивідуальна і залежить від смаків господаря. Однак існує кілька порад, які допоможуть Вам зробити оптимальний вибір.

Наприклад, потрібно вирішити де буде жити собака: в місті чи в селі, в квартирі чи у вольєрі. Кавказьку вівчарку чи командора в квартирі тримати недоречно, оскільки такі собаки добре почуваються лише при вуличному утриманні. А от короткошерстого далматинця чи маленького пекінеса неможливо тримати у вольєрі. Якщо у Вас в сім’ї є маленькі діти, нерозумно заводити злобного пітбуля, так само, як не бажано заводити і крихітного той-тер’єра, якого дитина люблячи, буде постійно мучити – у цьому випадку Вам найкраще підійде бобтейл або коллі (разом з цією собакою Ви придбаєте прекрасну няньку для своєї дитини). Якщо ж Вам потрібна собака для охорони квартири –для цієї ролі може підійти різеншнауцер або ротвейлер. А якщо Ви просто хочете вірного компаньйона – можете взяти ретрівера або лабрадора. Якщо ж є бажання тримати вдома чарівну живу іграшку – можна зупинити вибір на мініатюрному йоркширському тер’єрі або не менш привабливому ши-тцу. А може, для Вас взагалі не має значення, якої породи собака, і Ви просто хочете завести собі вірного чотириногого друга – тоді можете взяти додому бездомне безпородне цуценя, врятувавши тим самим його від голоду. Воно ж, в свою чергу, щиро віддячить Вам, віддавши свою любов та вірність.

Друге питання, яке потрібно вирішити під час вибору – довжина шерсті пса. Довгошерсті собаки, звичайно, нікого не можуть залишити байдужими, але вони потребують регулярного догляду за шерстю. Наприклад, бобтейла, який більше схожий на гігантську іграшку, ніж на собаку, потрібно щодня годину часу розчісувати спеціальними щітками та металевим гребінцем. Багатьом подобаються пуделі чи американські кокер-спанієлі. Цих собак, окрім регулярного розчісування, потрібно ще й періодично стригти, як правило, відвідуючи для цього спеціального перукаря. До афганки також потрібно докласти багато зусиль, щоб її довга, тоненька, шовковиста шерсть була в ідеальному стані. Якщо знаєте, що Ви не зможете приділяти кожного дня годину часу для догляду за шерстю собаки, краще купіть пса короткошерстої породи.

Однак думка про те, що довгошерсті собаки линяючи, розкидають більше шерсті по квартирі, ніж короткошерсті помилкова – навпаки, при щоденному розчісуванні довгошерстих собак металевим гребінцем і спеціальною щіткою, всі відмерлі волосинки вичісуються. А от короткошерсту собаку в період ліньки неможливо вичесати повністю навіть за допомогою спеціальної щітки зі щетини.

“Хлопчик” чи “дівчинка”?

Ще одне питання, яке постає перед кожним майбутнім власником собаки – кого взяти: самку чи самця?

Самки більш прив’язані додому, спокійні та чистоплотні, вони краще контактують з дітьми. Період бажання у самки – двічі на рік (кожні шість місяців), він триває близько трьох тижнів. У цей період самку не можна спускати з повідка, щоб не допустити випадкового спаровування –піддаючись інстинктам природи самка може не слухатися господаря.

З кобелем, проблем трохи більше – він ніколи не в змозі утриматись від “романтичних пригод”, якщо десь поруч є бажаюча дівчинка. Тому, якщо у Вас недостатньо досвіду у собаківництві та ще й Ви плануєте завести собаку вперше – краще придбати самку.

Де можна придбати цуценя?

Варіантів де придбати цуценя є кілька. Можна звернутись у клуб собаківництва, де Вам нададуть всю інформацію про наявність цуценят, обраної Вами породи. В клубі Ви дізнаєтесь про якість виводку та виставкову кар’єру батьків. Ви можете відвідати і виставку собак, де також часто продаються породисті цуценята. Також на виставці можна поспілкуватись з власниками різних собак обраної вами породи та переконатися у правильності свого вибору.

Як вибирати цуценя?

Цуценят великих порід можна забирати від матері у віці 5–6 тижнів, цуценята ж маленьких, особливо карликових порід, потребують материнської турботи до двох місяців.

У такому віці навіть досвідченим кінологам важко передбачити задатки майбутнього екстер’єру. Трапляється, що у віці 1-го місяця заводчик покладає на цуценя великі надії, коли ж воно виростає, то поступається цуценятам, які спершу були гіршими за нього. Буває й навпаки – справжній „чахлик” в період росту так змінюється, що на першій своїй виставці обходить братів. Цуценя – як лотерейний квиток: ніхто не знає кому попадеться майбутній чемпіон.

Вибираючи цуценя, необхідно знати, що здорова тваринка завжди активна і весела, її вушка чисті та сухі, очі блискучі, без виділень і ознак запалення, а язик і ясна рожевого кольору (дуже важливо, оскільки надто бліді чи сіруваті слизові, можуть свідчити про наявність гельмінтів чи про інкубаційний період інфекційного захворювання). Тіло цуценяти має бути тугим, в міру вгодованим, без виступаючих ребер та здутого живота (здутий живіт вказує на наявність гельмінтів), а також вкритим густою, блискучою шерстю, без струпів і лисинок; під хвостом не має бути злиплої шерсті (ознаки проносу). Якщо хоча б одне цуценя з виводку має нездоровий вигляд – не слід поспішати з вибором, краще оглянути інший виводок або почекати, поки цуценята одужають.

Перед тим, як принести цуценя додому, потрібно ретельно підготуватись:

   1. Вам потрібно облаштувати місце для цуценяти, де воно буде спати, чи просто відпочивати і гризти свою кісточку. Сьогодні в зоомагазинах є великий вибір лежанок, виготовлених з лози, або поролону, обтягнутого тканиною, які дуже зручні у використанні. Для цієї ж цілі можна використати і старий килимок, або зшити матрацик і наповнити його сухою травою (що, до речі, найкраще для собаки). Зверху, обов’язково вдягти чохол, який потрібно міняти не рідше одного разу на тиждень. Місце треба облаштувати так, щоб воно не було на протязі, біля обігрівачів чи дверей – найкраще підходить віддалений, затишний, але світлий куток кімнати.
   2. Необхідно придбати дві миски – одну для їжі, другу для води та підставку для них. Це може бути картонна коробка з вирізаною діркою, куди ставиться миска висотою до ліктя цуценяти. Коли цуценя підросте, коробку слід замінити на більшу. В зоомагазинах продається спеціальна підставка на дві миски (для їжі та води), яку можна регулювати. Цуценят слід відразу привчати їсти з підставки.
   3. Варто поцікавитися у заводчика Вашого цуценяти яким кормом в нього харчувались цуценята, і придбати саме такий корм. Різкий перехід на інший корм (навіть, якщо він кращий) може викликати розлад травлення. Переходити на незвичний для цуценяти корм слід поступово.
   4. Не забувайте, що цуценята (як і діти) люблять бавитись. Тому придбайте кілька іграшок – це можуть бути м’ячики, гумове кільце, штучні кісточки. Чим більше іграшок буде у Вашого цуценяти, тим менше часу в нього залишиться на те, щоб нищити Ваші речі та гризти меблі.

І от нарешті...

Здійснилась мрія, Ви принесли маленьке диво додому. Найперша пересторога – забороніть дітям носити його на руках, поясніть, що собака – не іграшка, а перелякана і втомлена дорогою тварина. Перший день у новому домі буде для нього найважчим – допоможіть йому. Обережно поставте цуценя на підлогу, дайте можливість походити по квартирі і все обнюхати, покажіть, де стоїть миска з водою, де підстилка (коли попросити у заводчика кусочок пелюшки, на якій самка годувала цуценят, і покласти на нове місце, цуценя буде почувати себе більш впевнено і спокійно), ненав’язливо запропонуйте йому побавитись іграшками, розмовляйте з ним. Маленькі цуценята швидко втомлюються і багато сплять, засинаючи між іграшками – обережно візьміть його на руки і перенесіть на підстилку, обов’язково погладжуючи його, ласкаво повторіть “Місце”, “Місце”. Піднімати цуценя потрібно дуже обережно, двома руками: однією підтримувати під грудки, другою – під сідниці; або з боків, захопивши ділянку лопаток та грудної клітки. В жодному випадку не можна піднімати цуценя за передні лапки (їх легко можна вивихнути) або за живіт (він не захищений скелетними кістками, тому можна травмувати внутрішні органи). Ніколи не піднімайте цуценя за шкірку – воно під час цього відчуває різкий біль.

Як годувати цуценя: Перехід на Ваш раціон повинен бути плавним і поступовим, протягом 7-ми днів, щоб не було розладу травлення. І, пам’ятайте, чим би Ви не годували собаку, у неї завжди повинна стояти миска зі свіжою водою.

Виносити цуценя на вулицю можна лише через три тижні після вакцинації. До цього часу воно, звичайно, буде „ходити в туалет” в квартирі. Не важко відпрацювати звичку, щоб воно це робило на одному місці. Природою закладено, що навіть маленькі цуценята не пісяють у тому місці, де сплять, тому недалеко від підстилки покладіть кілька розгорнутих газет, і коли Ви помітите, що цуценя шукає місце, де б присісти – віднесіть його на газету. Коли воно попісяє, обов’язково похваліть та погладьте його. Якщо Ви деякий час будете слідкувати за ним, при потребі переносячи його на газетку, то швидко одержите бажаний результат. Але місце для „туалету” не варто облаштовувати кутку кімнати, протилежному до лежанки цуценяти, оскільки після сну песик не встигне туди добігти.

Після того як цуценяті зробили комплекс вакцин, з ним можна виходити на прогулянки. Для цього Вам необхідний м’який, шкіряний нашийник (у жодному випадку не можна застосовувати для маленьких цуценят металевий ланцюжок, тим більше “строгач”) і поводок середньої довжини. До нашийника цуценя потрібно привчати вдома, за кілька днів до першої прогулянки. Вигулювати його потрібно часто – після сну та кожного прийому їжі – чим частіше Ви будете гуляти, тим менше треба буде прибирати за твариною вдома. У віці 4–4.5 місяців при регулярних прогулянках цуценята перестають пісяти в квартирі. Чим більшим ставатиме Ваш песик, тим менше треба буде його вигулювати – дорослу собаку вигулюють 2–3 на день.

Як і доросла собака, на прогулянці цуценя повинно мати змогу вільно бігати, бавитися. Для цього його відводять в безпечне місце і спускають з повідка. Дуже добре, коли Ви гулятимете разом з іншими цуценятами (вони обов’язково мають бути здоровими та щепленими) – такі колективні ігри сприяють фізичному та психологічному розвитку тварини. Після кожної прогулянки як цуценяті, так і дорослій собаці, слід помити лапи (теплою водою без мила) і просушити їх рушником.

Догляд за шерстю

Кожній собаці (і довгошерстій, і короткошерстій) необхідний регулярний догляд за шерстю. Вичісування, окрім естетичного ефекту, дає можливість промасажувати шкіру, покращити кровопостачання. Привчати собаку до цієї процедури потрібно з раннього віку, буквально з перших днів її перебування у Вашому домі. Довгошерстих собак вичісують кожен день спеціальною щіткою та гребенем з металевими зубцями, особливо ретельно це потрібно робити в період ліньки. Короткошерстих собак достатньо вичісувати 2–3 рази на тиждень, чистити щіткою для одягу.

На запитання: “Як часто купати собаку?” не можна дати однозначну відповідь. Коли собака живе на вулиці, її можна купати лише в теплу пору року, коли ж собака живе в квартирі, її залежно від породи, купають частіше. Наприклад, американського кокер-спанієля або пуделя треба купати не рідше ніж 1 раз в місяць, а короткошерстих собак, таких як боксер, доберман, часто купати не можна – у цих порід лише через 6 тижнів відновлюється змазка на шерсті, яка захищає її від пересихання. Для купання собак використовують лише якісні спеціальні шампуні оскільки звичайні шампуні, призначені для людей, викликають у собак подразнення шкіри, алергію, лупу. Багатьох собак довгошерстих порід рекомендується після купання сушити феном. Це запобігає переохолодженню та допомагає вкладати шерсть.

Багато порід, окрім розчісування та купання, потребують додаткових процедур догляду за шерстю: стрижки або тріммінгу (вищипування відмерлих волосин). Однак цим, за звичай, займаються спеціалісти.

Собаки, які зовсім не мають шерсті (мексиканська гола і китайська хохлата собачка) також потребують догляду за шкірою – їх необхідно регулярно змазувати спеціальними лосьйонами та кремами, щоб запобігти пересиханню та трісканню шкіри.

Догляд за зубами

Зуби Вашої собаки також потребують регулярного догляду. У віці від 3 до 6 місяців, коли молочні зуби випадають, потрібно слідкувати, щоб вони не заважали росту постійних. Коли Ви побачили, що на місці, де росте постійний зуб ще тримається молочний, обов’язково зверніться до ветеринарного лікаря, щоб видалити його. Ця процедура безболісна для цуценяти, але перешкодить формуванню неправильного прикусу. У іншому випадку виставкова кар’єра Вашого улюбленця буде зіпсована.

Навіть у молодих собак на зубах часто з’являється жовтий наліт і утворюється зубний камінь. Щоб запобігти цьому, собаці слід двічі на тиждень чистити зуби спеціальною зубною щіткою і пастою, яку можна придбати у зоомагазинах. Якщо у Вас немає можливості придбати спеціальну „собачу” зубну щітку та пасту, можна використовувати звичайну зубну щітку (вона повинна бути м’якою) і дитячу зубну пасту. Якщо Ви вже помітили, на зубах камінь, обов’язково зверніться до ветеринара, оскільки з часом зубний камінь вростає в ясна, викликаючи гінгівіт, сприяє руйнуванню та випаданню зубів. У зоомагазинах можна придбати і спеціальні жувальні кісточки, які попереджають утворення нальоту та зубного каменю, масажують ясна і покращують кровообіг.

Сік свіжих томатів також запобігає утворенню зубного каменю. Тому влітку давайте своїй собаці кусочки томатів, а взимку – кілька ложок томатного соку. І завжди пам’ятайте: від гігієни ротової порожнини залежить здоров’я та самопочуття собаки.

Догляд за вухами

Чистити собаці вуха потрібно раз на тиждень, використовуючи для цього ватний тампон, змочений у 3%-ому розчині перекису водню. Не чистіть вушну раковину надто глибоко і слідкуйте, щоб у вусі не залишилась вата. Коли ж Ви побачили, що собака трясе головою чи у вусі з‘явилися виділення, а при натисканні на основу вуха чути т.зв. „хлюпання” і неприємний запах – не відкладайте візит до лікаря.

Догляд за очима

Невелика кількість чистих виділень вважається нормою, тому кожного дня зранку потрібно протирати очі ватним тампоном, змоченим у 3%-ому розчині борної кислоти, або у міцній заварці чаю (чай залишає на шерсті темні плями, тому для білих та світло-сірих собак його використовувати не варто). Якщо Ви помітили у собаки почервоніння повік, посилені виділення (особливо гнійного характеру) чи помутніння рогівки – терміново зверніться до ветеринара.

Догляд за носом

Носова порожнина у здорової собаки особливого догляду не потребує. У здорової собаки ніс завжди холодний та мокрий, лише під час сну він може бути теплим та сухим. Але для хворої собаки ніс не є хорошим індикатором – потрібно обов’язково міряти температуру. Якщо Ви помітили якісь виділення з носа – потрібно звернутись до ветеринарного лікаря – інколи це може бути першими характерними симптомами інфекційних захворювань.

Догляд за кігтями та подушечками лап

Навіть під час регулярних довготривалих прогулянках, кігті у собаки можуть не сточуватись (якщо вона бігає лише по траві або піску і мало ходить твердим ґрунтом). Надто довгі кігті не дають лапі збиратися і собака наступає не на пальці, а на цілі подушечки, відчуваючи дискомфорт. В такому випадку Ви самі повинні підрізати кігті. Використовують для цього спеціальну кігтерізку гільйотинового типу. Після підрізання кігті підпилюють пилочкою. Особливо слід слідкувати за кігтями на п’ятих пальцях передніх лап – вони знаходяться вище від інших пальців і тому ці кігті ніколи не сточуються та можуть вростати в тіло, викликаючи різкий біль.

Регулярно потрібно слідкувати за подушечками лап. Влітку, коли собака ходить по розігрітому асфальті, або взимку, коли тротуари посипанні сіллю, що роз’їдає шкіру на лапках, на подушечках можуть з’явитись глибокі тріщини. В цьому випадку подушечки слід змащувати масляним розчином вітаміну А або загоюючим кремом, однак перев’язувати лапи при цьому не потрібно. Тепер у зоомагазинах є спеціальні спреї, які містять бджолиний віск і запобігають появі тріщин. Ними обробляють подушечки лап у погану погоду перед кожною прогулянкою.