Балканська гонча, (Balkan Hound, сербскохорватск. Balkanskі Gonіc), порода мисливських собак. Виведена в колишній Югославії в 18 столітті для полювання по сліду на різноманітну дичину. Предками цієї породи вважають гончих собак, привезених финикийцами на Балкани. Ці гончі здавна служать югославським мисливцям. У цей час балканська гонча дуже популярна в країнах колишньої Югославії. Залишається незмінної протягом 250 років. Балканська гонча - міцний, сильний, витривалий собака з добре розвитий мускулатурою, особливо на плечах і стегнах. Висота в холці 43-53 див, вага 20 кг. Голова подовжена, із плоским черепом, морда звужується до носа.

Груди глибока, добре розвинені. Очі темні, овальні. Мочка носа темна, із широкими ніздрями. Вовна густа, груба й прилягаюча. Офарблення чепрачный: чорний чепрак на спині й рудий-руді-яскраво-руді ділянки навколо очей, на морді, грудях, знизу тулуба й на ногах. Собака зі слухняним, урівноваженим і поступливим характером. Однак направляти енергію собаки треба в потрібне русло, інакше вона стає впертої, свавільної. Улюбленець родини. Вимагає регулярних фізичних навантажень. Нескладний догляд за вовною.