Тибетський мастиф, (Tіbetan Mastіff), порода службових собак. Найдавніша порода, історія якої нараховує 5 тисяч років. У Центральній Азії на Тибеті в 3 столітті до н.е. зустрічалися собаки величезних розмірів. Їх цінували за хоробрість і гігантські розміри. Марко Поло під час подорожі в Китай описував собак ростом з осла. Собак в основному містила знати для полювання й охорони храмів. Олександрові Македонському були послані в подарунок тибетські мастифы для полювання на леви й слонів.

Достоїнства цих собак були високо оцінені древніми римлянами. Нащадки цих собак поширилися по Європі. На своїй батьківщині в Центральній Азії й Гімалаях мастифы стали застосовуватися для пасіння й охорони худоби. Це потужний собака з важким кістяком. Висота в холці 56-71 див. Вага близько 60 кг. Голова широка, об’ємна. Груди глибока. Пряма спина. Мускулатура добре розвинена. Хвость товстий, покритий більше довгою й пухнатою вовною, тримається закинутим на спину. Вовна тверда, пряма, середньої довжини з густим підшерстям. Офарблення: чорний, черно-подпалый, буро-коричневих, золотавих і сірий різних відтінків. Тибетський мастиф відрізняється від своїх побратимів більше м’яким характером. Підходить на роль домашнього компаньйона. Прихильність собаки поширюється не тільки на хазяїна, але й всю його родину. Тибетському мастифу необхідні щоденні фізичні навантаження.